Пріоритетними напрямами у сфері патріотичного виховання є:
Духовно-моральний напрямок, який включає в себе:
формування морально стійкої цільної особистості, яка має такі моральні якості, як сумлінність, чесність, колективізм, прагнення дотримуватися правил поведінки, повагу до старшого покоління, мужність, любов до Батьківщини та свого народу;
виховання поваги до сім’ї, батьків, сімейних традицій;
формування позитивного ставлення до здорового способу життя, виховання активної життєвої позиції щодо власного здоров’я, неприйняття асоціальних явищ, котрі підривають фізичне і духовне здоров’я нації.
Культурно-історичний напрямок передбачає:
виховання в учнів любові до своєї «малої» батьківщини, рідного краю;
залучення учнів до роботи по збереженню культурних та історичних пам’яток бойової та трудової слави;
формування почуття національної гордості, національної самосвідомості, здатності жити поряд з людьми інших культур, мов і релігій.
Цивільно-правовий напрямок орієнтований на:
вивчення державної системи України, її Конституції, Гімну, державної символіки, прав і обов’язків громадянина України;
формування глибокого розуміння громадянського обов’язку, ціннісного ставлення до національних інтересів України, її суверенітету, незалежності та цілісності;
формування культури правових відносин, прагнення до дотримання законодавчих норм; розвиток дієвого шкільного самоврядування.
Військово-патріотичний напрямок включає в себе:
вивчення військової історії та традицій України, знання дат військової слави, бойових і трудових подвигів жителів області в роки Другої Світової війни;
збереження військових традицій, зв’язку поколінь захисників Батьківщини, організація зустрічей учнів з ветеранами війни та праці, учасниками локальних військових конфліктів та антитерористичних операцій;
формування позитивного образу Збройних Сил України, готовності до виконання військового обов’язку.
Спортивно-патріотичний напрямок. Направлений на розвиток морально-вольових якостей, виховання витривалості, стійкості, мужності, дисциплінованості в процесі занять фізичною культурою і спортом, формування досвіду служіння Вітчизні і готовності до захисту Батьківщини. Культурно-патріотичний напрямок. Направлений на розвиток творчих здібностей учнів через залучення їх до музичного фольклору, усної народної творчості, народних свят, знайомство зі звичаями і традиціями українського народу.
Основними видами діяльності, що забезпечують реалізацію пріоритетних напрямів патріотичного виховання учнів школи є:
Класно-урочна діяльність:
– уроки-практикуми;
– ігрові форми навчання та виховання;
– інтегровані уроки;
– колективне взаємонавчання.
Позаурочна діяльність:
– історичні декади;
– проведення свят, заходів, спортивних змагань, творчих конкурсів;
– вікторини, олімпіади, конференції;
– пізнавальні класні години.
Творчо-пошукова діяльність:
– організація роботи шкільного музею, екскурсійна робота;
– навчальні та виховні проекти, соціальне проектування, пошуково-дослідницька діяльність; творчі роботи;
– театралізація.
Діагностична діяльність:
– анкетування учнів;
– визначення рівня вихованості;
– діагностика рівня розвитку пізнавальних інтересів школярів;
– опис і фіксація даних на паперових та електронних носіях;
– аналіз анкет, опитувальників, проведених заходів тощо;
– порівняння і зіставлення з очікуваним результатом проекту, з уже досягнутими показниками.
Вивчення педагогічного досвіду:
– участь в семінарах, засіданнях МО заступників директорів з виховної роботи;
– вивчення виховних програм і проектів з патріотичного виховання учнів;
– вивчення публікацій ЗМІ з патріотичного виховання учнів.
Взаємодія з громадськими організаціями:
– проведення заходів патріотичної спрямованості спільно з громадськими організаціями, міськими бібліотеками, радою ветеранів, спілками тощо;
– участь у конкурсах патріотичної спрямованості, що проводяться громадськими організаціями міста, області.
До методів виховної діяльності належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки.
Крім названих можна застосовувати також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо. А саме:
– бесіди – «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і Гімн», «Наша вітчизна Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Що таке воля», «Рід, родина, рідня», «Патріотизм – нагальна потреба України»;
– огляди періодичної преси – «Що, де, коли?», «За текстами газет», «Цікаві хвилинки», «Пульс планети»;
– засоби, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Мужай прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні вечорниці», «Тиждень української мови» – конкурс на кращий мовний плакат, конкурс декламаторів, конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів’їв, приказок, повір’їв, легенд, народних прикмет; зустрічі з письменниками, поетами; філологічні мікроекспедиції – записати назви окремих предметів давнини, зібрати прислів’я, приказки, загадки, поширені в даній місцевості з наступним обговоренням їх в класі, або на засіданнях гуртка; мовні екскурсії, завдання яких виявити неграмотні, неоковирні вислови в об’явах, рекламах, вивісках, тощо; стенди «Як ми говоримо»;
– форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу – історичне краєзнавство: відвідання місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів та матеріальних пам’яток, замальовування чи фотографування історично цінних об’єктів, виготовлення схем, макетів, щомісячного історичного календаря, влаштування виставок, заочна подорож «Україно ти моя прекрасна», складання історії свого роду, участь в роботі шкільних гуртків, етнографічного та фольклорного ансамблів, оформлення кімнат народознавств, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;
– форми роботи військово-патріотичного виховання: патріотичні клуби, участь у Пласті, юний рятівник, фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня перемоги, Дня збройних сил України, Дня призивника, захисника Вітчизни, дня пам’яті Героїв Крут; змагання з військово-прикладних видів спорту, літні військово-спортивні табори, участь у військово-спортивних іграх, участь у фізкультурно-оздоровчому патріотичному комплексі «Козацький гарт»; інтелектуальні вікторини «Гордимося подвигами предків»;
– архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами Другої Світової війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;
– участь у «Вахтах пам’яті», акціях «Збережемо пам’ять про подвиг», «Ветеран мого двору», «Школа – госпіталь», «Солдатські вдови»;
– вивчення факультативних курсів за вибором «Історія української культури», «Видатні військові України», «Історія дипломатії», «Ми – громадяни», «Практичне право», обов’язкових предметів «Людина і світ», «Людина і суспільство»;
– проведення семінарів, конференцій, «круглих столів»: «Партизанський рух в Україні у спогадах учасників, мовою документів, нових досліджень», «У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру»;
– уроки пам’яті, уроки мужності: «Їх славні імена в літописі Другої Світової війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Діти, молодь у підпіллі в роки минулої війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів», «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному пункті»;
– виховання бережного ставлення до природи – створення учнівських проектів «Наукові знання про природу», «Очевидне – неймовірне», «Дивосвіт»; виробів учнів з природних матеріалів, проведення конкурсів на кращий плакат «Бережи довкілля», операцій «Мурашник», «Блакитні водойми», «Шпачки прилетіли», «Лелеки», «Посаджу я деревце», «Наші джерела»; екологічні екскурсії, олімпіади, свята, конкурси, штаби охорони природи, пошукова діяльність;
– засоби виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, клуби юних юристів, дипломатів, загони ЮІР та ДЮР, шкільні штаби порядку, зустріч з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто завжди дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?», «Свобода чи вседозволеність?», теоретичні конференції: «Україна суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», «Суть громадянського суспільства», захист рефератів: «Найважливіші функції Української держави», «Проблеми та спрямованість нашої економіки», «Свобода та особиста недоторканість громадя»;
– виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність, підприємництво, кооперативи, бізнес-клуби, аукціони, ярмарки, індивідуальна трудова діяльність, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя», «Біля мого будинку» та ін.
Виходячи із вищесказаного, методичного об’єднання заступників директорів з виховної роботи рекомендує:
- Виокремити, як один з найголовніших напрямів виховної роботи, патріотичне виховання дітей та учнівської молоді. В основу виховної діяльності закладів загальної середньої освіти взяти основні положення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988-р. Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року № 641, районної Програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки, районної програми розвитку пластового руху у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах Рівненського району на 2016-2020 роки.
- Враховуючи структуру виховної роботи закладів загальної середньої освіти, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.
- Співпрацювати з класними керівниками, вчителями-предметниками щодо соціалізації особистості школяра, виховання ціннісного ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, до суспільства та держави.
- Продовжити ознайомлювати батьківську громадськість з особливостями пластової методики через діяльність районної батьківської ради, батьківських комітетів, батьківські всеобучі.
- Посилити роботу щодо участі представників пластових гуртків у районних, обласних та всеукраїнських пластових заходах.
- Висвітлювати напрацювання щодо патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в засобах масової інформації, сайті відділу освіти, сайтах закладів загальної середньої освіти.
Підготувала
методист райметодкабінету
відділу освіти РДА О Шевчук