Першу згадку про освіту на теренах Великого Олексина пов’язують із перенесенням у 1614 році братами Юрієм та Мартином Чапличами-Шпанівськими так званої “аріанської” школи із Острога на більш західні території. Зі зведенням у 1727 році в селі Шпанів римо-католицького костелу в ім’я Святих Петра і Павла, при ньому почала діяти католицька школа.
Писана історія школи села Великий Олексин започаткована під час соціально-економічних реформ 1861 року.Перша згадка виявлена у звіті – зарактеристиці шкіл на території Першого стану Рівненського повіту, датованого 16 травня 1869 року. У школі навчалося тоді всього 9 школярів, з них 8 хлопчиків і одна дівчинка. Навчання проводив місцевий священник, кавалер ордена Святої Анни ІІІ ступеня, Василь Федорович Садовський у власному домі. Школярі у той час вивчали лише два предмети – “читання і правописання”.
Восени 1864 року у селі Великий Олексин почала працювати церковно-приходська церква. У 1920-1939 роках у селі працювала школа. У ній було 2 класи-комплекти, у яких навчалося 50 дітей. У 1939-1940 навчальному році школа мала 4 класи, у яких працювали 4 вчителі. У 1940 році початкову школу реорганізовано у семирічну, у якій навчалося 124 учні. А у 1967 році, за проектом гуртожитку, на кошти Шпанівського цукрозаводу було збудоване нинішнє приміщення. Тоді школа була десятирічною.